Експозиція «Карпати» — це простір живої культури, де кожна хата дерево й різьблена скриня зберігають дух гір і людей які жили в гармонії з ними. Тут відтворено побут гуцулів, бойків і лемків — мешканців Закарпаття, Буковини та Івано-Франківщини. Тринадцять садибних комплексів — хати, стайні, клуні, кузні та храм, зведені без жодного цвяха, — створюють цілісний образ карпатського села. У кожній оселі зберігаються речі, що дихають теплом людських рук: різьблені й мальовані скрині ткані доріжки глиняний посуд вироби майстрів які перетворювали працю на мистецтво. Коли стоїш серед цих гірських садиб, чуєш не лише шум дерев і подих вітру, а й тихе відлуння гір — ніби сама земля шепоче історії тих, хто жив тут колись.
Локації
Хата із села Бехи
Це хата із села Бехи на Житомирщині хату звели в 19-тому столітті на місці старішої хати, зберігши від неї стіни та комору які стали частиною нової споруди.
Хата із села Солов’ї
Окружний двір із села Солов’і, Волинської області це унікальний комплекс середини ХІХ століття, що поєднує житлові та господарські споруди під спільним дахом. Такий тип забудови був поширений у Поліссі та мав практичне значення — забезпечував захист худоби, зручність догляду й зберігання реманенту. Двір складався з 12 приміщень: хати, сіней, комори, поклоті, колешні, шоп, сутки, хліва, сілника тощо. Усі будівлі рублені з вільхових і соснових плах, із глинобитними долівками. Хата зведена 1851 року. Вона курна, з митими стінами, має традиційне обладнання та зберігає традиційне поліське вбрання, рушники з лляного полотна, чорнодимлену кераміку та світоч для освітлення. Господарські приміщення використовувалися для ремесел, утримання худоби, зберігання зерна й сіна, а також мали пристрої для олії та крохмалю, що відображає багатофункціональність і самодостатність поліського господарства.