Слобожанщина — це величезний східний регіон України, що охоплює сучасні Харківську та Сумську області, а також частини Донецької та Луганської областей. Її назва походить від слова слобода, старослов’янського терміна, що означає «вільне поселення». Починаючи з XVI століття, українці з інших регіонів мігрували сюди в пошуках вільної землі та особистої свободи. Це був прикордонний край воїнів. Життя в регіоні оберталося навколо п’яти основних слобідських козацьких полків, які охороняли ці території. Як наслідок, поряд із сільським господарством процвітали ремесла, пов’язані з військовими потребами та торгівлею: виробництво селітри для пороху, діготування та мосяжництво — художнє оброблення латуні. Ця подвійна природа — одночасно воїна та домогосподаря — чітко відображається в архітектурі регіону. Будинки тут були переважно зрубними (рубленями). Відмінною «південною» рисою є наявність галереїв — критих веранд або навісів, що підтримувалися дерев’яними стовпами, що часто оточували будинок, щоб забезпечити тінь. Такі архітектурні елементи створювали характерну теплоту та затишок, що визначали повсякденне життя на Слобожанщині.